*****

БУРТОВИЙ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

* БЛОГ ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ - [ TiMSO - ТІМСО ]

МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Дистанційне навчання - організація дистанційного навчання МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
В РАМКАХ СИСТЕМИ НЕПЕРЕРВНОЇ ПІДТРИМКИ ВЧИТЕЛЯ У КУРСОВИЙ ТА МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД

Розглянемо найбільш поширені моделі дистанційної освіти, які можуть бути реалізовані повністю  або частково в рамках нашої віртуальної системи неперервної підтримки вчителя у курсовий та міжкурсовий період:

  • дистанційна освіта якосновна форма самоосвітньої діяльності вчителя;
  • дистанційна освіта як один з допоміжних модулів традиційної системи навчання;
  • дистанційне віртуальне навчання (навчання в спеціально створених навчальних класах за допомогою мультимедійних аудиторій та віртуальних лабораторій);

Характерні риси  дистанційної  освіти [53; 54]: гнучкість, модульність, паралельність, економічність, технологічність, соціальна  рівність, нова роль викладача дозволяють координувати роботу вчителя, консультувати його та надавати неперервну методичну допомогу вчителю саме у міжкурсовий період. Оскільки одним з головних завдань нашого дослідження з питання  формування готовності вчителя до використання електронних засобів навчання  було вирішення проблеми підтримки вчителя саме у міжкурсовий період, ми маємо підстави стверджувати стверджуємо, що компонент «Дистанційне навчання, віртуальні майстер класи» у структурі нашої системи є дуже важливим.

МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
В РАМКАХ СИСТЕМИ НЕПЕРЕРВНОЇ ПІДТРИМКИ ВЧИТЕЛЯ У КУРСОВИЙ ТА МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД

Реалізація завдань центру методичної підтримки та координації віртуальної системи неперервної підтримки вчителя виконується через наступні групи технологій дистанційного навчання [55]:

  • група кейс технологій – технології, що діють на основі наборів (кейсів) навчально-методичних комплексів,  навчально-методичних  матеріалів  як  на паперових, так і електронних  носіях (CD, DVD диски) тренувальних комплексів. Взаємодія між учасниками навчального процесу в цьому випадку  відбувається  за допомогою традиційної пошти, факсу, телефону;
  • група технологій на основі компютерних  мереж, тобто сукупності комп’ютерів, з’єднаних за допомогою каналів зв’язку в єдину систему;
  • група телекомунікаційних технологій діє на основі інформаційних навчальних ресурсів,  представлених  у вигляді цифрових бібліотек, відеолекцій, відеоконференцій, відеоконсультацій, інтерактивного телебачення.

Враховуючи методологічні та психолого-педагогічні особливості дистанційної освіти, інколи занадто «високі» вимоги для «віртуального» викладача та користувача дистанційних систем, відсутність чіткої нормативно-правової бази та багатьох інших проблем, які є на сьогоднішній день в освіті з питання впровадження дистанційної освіти, ми до нашої віртуальної системи неперервної підтримки вчителя включили окремі (автономні) компоненти, які  дублюють деякі групи технологій дистанційного навчання. 

Така схема роботи системи значно полегшує та розширює можливості для діяльності вчителя у міжкурсовий період, коли платформи для дистанційної освіти не доступні для вчителя.

Підсумовуючи блок «дистанційне навчання та віртуальні майстер класи» віртуальної системи неперервної підтримки вчителя, зазначимо, що сьогодні дистанційна освіта як форма навчання поширюється лише завдяки власних ініціатив окремих навчальних закладів та інститутів післядипломної педагогічної освіти, тому наступні компоненти структурної схеми не менш важливі.

Інтернет-конференції, вебінари дозволяють проводити онлайн-зустрічі або презентації через Інтернет в режимі реального часу. Під час Інтернет-конференції або вебінару кожен з учасників знаходиться біля свого комп’ютера, а зв’язок між ними підтримується через Інтернет за допомогою спеціальної програми, встановленої на комп’ютері кожного учасника, або через веб-додаток.

Для організації та подальшої підтримки роботи інтернет-конференцій можна з успіхом використовувати будь-яку із описаних раніше систем керування контентом або будь-яку іншу, яка забезпечує функцію інтерактивності, тобто зворотній зв’язок. Ми, наприклад, в рамках дослідження з проблемних питань формування готовності вчителів до використання електронних засобів навчання проводили декілька Інтернет-конференцій на основі безкоштовної блог платформи B2evolution, яка розповсюджується з відкритим вихідним кодом та є дуже зручною у налаштуванні, що з легкістю дозволило нам адаптувати роботу платформи у режимі Інтернет-конференції.

Платформа дозволяє створити як одиничний блог, так і цілу мережу блогів,  які будуть керуватися з однієї панелі керування. Платформа ідеально підходить навіть для вчителів, які не мають взагалі навичок роботи з блог-платформами (блогерів-початківців).

Присутня функція статичної обробки, гарний візуальний редактор, нескладна серверна частина програми, вбудований плагін системи коментування публікацій робить платформу досить вдалим варіантом для створення багатьох Інтернет-конференцій з одним адмінцентром керування. У нашій віртуальній системі неперервної підтримки вчителя це попередньо охарактеризований центр методичної координації віртуальної спільноти.

Представляємо  приклад роботи блог-платформи (рис. 6) для проведення Інтернет-конференцій на основі безкоштовної системи керування контентом B2evolution.

Можливості реалізації дистанційної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 6. Приклад роботи блог-платформи у режимі Інтернет-конференції.

 

Вебінар – це віртуальний on-line семінар, який дозволяє проводити віртуальні наради, віртуальні лекції та уроки, віртуальні конференції (з можливістю спілкування учасників у режимі реального часу, на відміну від звичайної Інтернет-конференції), віртуальні круглі столи, демонструвати мультимедійні презентації, робити публічний захист роботи в мережі, проводити віртуальні тренінги, опитування, тощо організованими  за допомогою інтернет-комунікаційних технологій  та  відповідних програмних засобів. Своєрідний віртуальний клас, в якому у кожного учасника вебінару є можливість бачити та чути один одного, спільно використовувати віддалені робочі столи, файли та редагувати спільні документи.

На основі аналізу праць науковців, що досліджували місце вебінарів у системі освіти, у тому числі й післядипломної, В. Бикова [56], В. Олійника [57], В. Кухаренко [58] та власного досвіду проведення вебінарів під час нашого дослідження, розглянемо загальні можливості та переваги забезпечення ефективного неперервного підвищення кваліфікації методистів районних та міських методичних кабінетів та вчителів регіону у системі післядипломної педагогічної освіти на прикладі популярних телекомунікаційних систем для проведення вебінарів існуючих сьогодні на ринку освітніх послуг.

Головною ознакою вебінару є інтерактивність.  Вебінари  не зможуть стовідсотково  замінити  особистісне  спілкування, але  дозволяють   перейти на принципово новий рівень віртуального спілкування. У своїй системі віртуальної неперервної підтримки вчителя ми використовували наступні можливості вебінарів – перегляд та спільне редагування документів, демонстрація мультимедійних презентацій, відео та аудіо матеріалів, використання текстового то голосового чату, тощо.

Серед переваг використання вебінарів вище згадані науковці найбільше відзначають такі:

  • максимальна зручність для слухачів та організаторів вебінару;
  • інтерактивна форма представлення знань з можливістю постійної взаємодії доповідача зі слухачами та організаторами вебінару;
  • репрезентативний зворотний зв’язок, швидкий обмін думками, підвищення мотивації до навчання;
  • відсутність територіальної прив’язки.

Реалізація проведення вебінарів передбачає й розуміння технічної сторони цього питання. Сьогодні існує два варіанти вирішення цього питання:

  • використання спеціального серверного обладнання та відповідного програмного забезпечення для організації вебінарів;
  • використання програмного забезпечення, яке вже попередньо проінстальовано на віддалених Web-серверах у мережі.

Використання першого способу, як правило, вимагає певних фінансових витрат (якщо у вас немає свого сервера). Другий спосіб, як правило, безкоштовний,  тому й більш доступний для освітянської спільноти. Наведемо деякі популярні інструменти для організації вебінару, які не вимагають для проведення вебінару нічого, окрім: комп’ютера з підключенням до мережі Інтернет, аудіо та відеообладнання (колонки, мікрофон,web-камера), браузер з встановленим Flash–програвачем та попередньої реєстрації на одному з web-ресурсів проведення вебінарів.  Приклади  деяких найбільш популярних серед користувачів на сьогоднішній день: wiziq (http://wiziq.com), websoft (http://websoft.com), DimDim (http://dimdim.com),  sclipo  (http://sclipo.com), adobe (http://adobe.com), onwebinar (www.onwebinar.ru), OpenMeetings. bigbluebutton (http://bigbluebutton.com), gotomeeting (www.gotomeeting.com),  webinarpro (www.webinarpro.ru), imind (www.imind.ru) та ін.

Наступним компонентом нашої віртуальної системи неперервної підтримки вчителя у міжкурсовий період є «E-mail розсилка інформаційних матеріалів».

E-mail  розсилка інформаційних матеріалів – це засіб масової комунікації, призначений  для спілкування та передачі інформації.  У контексті нашої системи ми цей компонент розглядаємо як засіб автоматизованої розсилки повідомлень електронною поштою одночасно групі адресатів (наприклад, всім учасникам регіональної спільноти) за заздалегідь складеним списком (якщо розсилка матеріалів відбувається за попередньо узгодженим планом, то у визначений час для зручності користувачів).

Останнім основним компонентом у структурі нашої віртуальної системи неперервної підтримки вчителя є блок тематичних інтернет-форумів та Wiki-систем.

Інтернет-форуми – це  клас веб-додатків для організації спілкування користувачів віртуальної спільноти. Форум пропонує набір розділів для обговорення. Робота форуму полягає в створенні користувачами тем у розділах і подальшим обговоренням у середині цих тем. Wiki-системи  – це веб-ресурси, структуру і вміст яких користувачі можуть спільно змінювати за допомогою інструментів, що надаються самим ресурсом.

Викладачі та науковці всіх рівнів у провідних європейських країнах постійно беруть участь у обговоренні актуальних проблем на своїх сторінках блогів, сайтів, сторінках Wiki-спільнот, у різних тематичних Internet-форумах. Учасники вище вказаних ресурсів мають постійну можливість для пошуку колег для співпраці, поділу думками, записами, посиланнями на цікаві ресурси розміщувати інформацію про семінари, конференції, наукові зустрічі, конкурси, тощо.   У своєму дослідженні для реалізації цього компоненту (блоку) ми обрали деякі з основних сервісів Google, а саме: GoogleDocs (https://docs.google.com), GoogleCalendar (http://www.google.com/calendar), GoogleWave (http://wave.google.com), GoogleGroups (https://groups.google.com) та інші он-лайнові інструменти віртуальної спільноти «Я-вчитель». Розглянемо більш детально призначення перелічених сервісів Google, які ми використовували у нашій віртуальній системі неперервної підтримки вчителя:

  • (https://docs.google.com) – це  сервіс, що дозволяє  створювати документи для спільного використання редагування, зберігання. Під час роботи з вчителями ми використовували наступні документи: он-лайнові анкети (персональні та колективні),  електронні навчальні презентації (в основному для презентування нових електронних засобів навчання), електронні таблиці (створення реєстрів електронних засобів навчання), форми для проведення Internet-опитувань (використовувалися для постійного моніторингу результатів дослідження).  До кожного документу адміністратор методичного центру координації діяльності налаштовував рівень доступу до документів (вільний доступ, окремої групи вчителів-предметників, персональний.);
  • (http://www.google.com/calendar) – використовували для створення спільного графіку занять, планування дати обговорень на форумах, планування часу роботи;
  • GoogleWave (http://wave.google.com) –під час дослідження сервіс використовували якплатформудляоб’єднання електронноїпошти користувачів системи, миттєвоїпередачіповідомлень користувачам,wiki та соціальної організації підмереж за предметами;
  • GoogleGroups (https://groups.google.com) – використовували як сервіс,якийдозволяє користувачам створювати та вести дискусійні групи, форуми (користувачі системи формувалися за групами електронних засобів навчання).

 

ВІДКРИТИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ПО ТЕМІ ПУБЛІКАЦІЇ…

Напишіть відгук

Буртовий Сергій Вікторович © 2016 Задати питання автору блога...